Лікар радить

 

 грип 1

 

 

Як уберегтися від грипу 2016: перевірені методи профлактики

Грип – самолімітоване захворювання, яке або проходить за тиждень, або призводить до ускладнень. Штам А (Н1N1) здатен викликати вірусні пневмонії, які викликають важкі ураження легень. І на цьому етапі роль вірусу вже стає мінімальною. Тому ми закликаємо звертатися до лікаря у перші дні захворювання не чекаючи ускладнень.Слід чітко усвідомлювати, що не хворіє на грип той, хто має імунітет. Це можливо у двох випадках – хто перехворів, і набув імунітет, або хто вакцинувався від грипу. Заразитися грипом, а особливо свинячим грипом нескладно, так як він легко передається у громадському транспорті, під час прогулянок  або на роботі. Найкращий спосіб вберегтися від цієї недуги — профілактика грипу.

Провітрювання та зволожування

Як би банально не звучало, але провітрювання і зволоження повітря повинні стати першими кроками на шляху захисту від грипу. Так, провітрювання мінімізує кількість вірусів в приміщенні. Особливо потрібно провітрювати приміщення де постійно скупчуються люди.

Зволоження повітря, в свою чергу, допомагає слизовим не пересихати і більш активно боротися з вірусами. Адже вони проникають в організм саме через слизові, і якщо при нормальному рівні вологи вони здатні протистояти агресору, то при сухому повітрі — завдання ускладнюється в рази.

Мазі

Ще одним помічником у протистоянні і профілактики група стануть спеціальні мазі (оксолінова мазь, мазі з віфероном). Як вже писалося вище, віруси грипу найчастіше проникають в організм через слизову оболонку носа. Особливо, коли вона суха. Якщо ж ніс оброблений маззю, у вірусів грипу фактично немає шансів пробратися всередину організму.

Якщо ти користуєшся громадським транспортом, намагайся під час поїздок не торкатися руками до очей, носа і губ. А по приїзду на місце призначення обов'язково помий руки.

 Якщо у тебе немає під рукою мазі, скористайся вазеліном або парафіном. На основі цих інгредієнтів найчастіше робляться бальзами для губ.

Мий руки

У період зимової епідемії гриппу  необхідно привчити себе часто мити руки. Дезинфицируй руки не тільки перед їжею або після відвідування туалету, а через кожні дві години, і знову-таки намагайся не торкатися руками слизових.Як уберегтися від смертельного грипу 2016: перевірені методи профілактикиЯк уберегтися від смертельного грипу 2016: перевірені методи профілактики

Їж апельсини,лимони та цибулю

Попри ризик заразитися грипом необхідно всіляко підтримувати свій імунітет. Зокрема, включи у свій раціон лимони, апельсини, цибулю і часник. Вони багаті вітаміном С, дуже благотворно впливають на організм, і допомагають знищити навіть ті віруси, які все ж змогли проникнути в організм.

Лікарі радять робити фруктові салат на основі цитрусових, а цибулю і часник додавати в салати (щоб було приємніше на смак, їх можна попередньо маринувати).

Якщо ти прийняла рішення пропити для профілактики якесь антивірусний засіб, обов'язково проконсультуйся з лікарем.

Не можна гаяти часу, негайно звертатися до лікаря, якщо температура тіла вище 39°С і не знижується, хворий втрачає свідомість, є судоми, утруднене дихання, відчуття нестачі повітря, інтенсивний біль у грудній клітці, набряклість шиї та ін. Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів – небезпечно. Затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого. 

 

ЕНТЕРОБІОЗ У ДІТЕЙ

 СИМПТОМИ

Ознаки ентеробіозу у дітей дуже різноманітні, їх прояву залежить від безлічі факторів: віку, частоти самозаражения, стану організму. До них відносяться:

·                       болі в животі і шлунку, які можуть бути як пов'язані, так і не пов'язані з прийомом їжі;

·                       раптова безпричинна нудота і блювота;

·                       постійні розлади стільця – проноси, що чергуються із запорами;

·                       часті ГРЗ;

·                       тривожний сон, нічні кошмари;

·                       постійні алергічні реакції, причину яких неможливо визначити напевно;

·                       тривалі нежиті, що погано піддаються лікуванню;

·                       постійний безпричинний кашель;

·                       періодично виникаючі кон'юнктивіти;

·                       свербіння в області заднього проходу в нічний час.

Якщо у вашого малюка спостерігається кілька з перерахованих вище симптомів, слід зробити аналіз дитині на ентеробіоз.

ЯК БЕРУТЬ АНАЛІЗ НА ЕНТЕРОБІОЗ?

Зішкріб на ентеробіоз у дітей старше 12 місяців повинен робитися регулярно, мінімум один раз на рік і обов'язково перед вступом дитини до школи, дитячий садок, відправкою в табір або санаторій.

Суть аналізу в тому, щоб виявити в області заднього проходу сліди гостриків, які виповзають вночі і відкладають яйця, саме тому дитина найчастіше відчуває свербіж саме вночі. Перед походом в лабораторію дитини не рекомендують підмивати ввечері і вранці напередодні, інакше сліди паразитів немає виявляться. При заборі зішкребу лаборант приклеює на складки навколо анального отвору смужку скотча, відриває її і прикладає до предметного склу, яке потім досліджується під мікроскопом. В ідеалі, зішкріб слід брати протягом 5-6 днів поспіль, оскільки передбачити момент «виходу» глистів дуже складно, але це важко виконати в умовах сучасних дитячих поліклінік.

Якщо яйця гостриків не виявлені, аналіз вважається негативним, якщо вони є – призначається відповідне лікування, після якого робиться повторний аналіз.

ЛІКУВАННЯ

Перша й головна умова лікування ентеробіозу у дітей – ретельне дотримання гігієнічних норм: регулярне миття рук, підмивання, часта зміна натільної і постільної білизни. Паралельно на розсуд лікаря призначаються ліки від ентеробіозу: нафтамон, мебендазол, піперазин. Іноді їх поєднують з очисною клізмою. При свербінні в задньому проході призначається мазь з анестетиком.

Крім того, протягом усього періоду лікування необхідно проводити ретельне вологе прибирання усіх приміщень, мити іграшки та предмети, з яким дитина постійно контактує.

 

 

 

 

 

Про профілактичні щеплення. Чи потрібно робити дітям щеплення?

Дуже часто батьки запитують: чи варто робити дітям профілактичні щеплення? Чи не краще надати маляті перехворіти дитячими інфекційними хворобами, такими, як кір, кашлюк і інші, поки він ще малий? Адже багато хто знає, що у дорослих ці хвороби проходять набагато важче.

Чи не виявить щеплення негативного впливу на організм дитини? Адже і терміни імунітету, тобто несприйнятливості до хвороби після різних щеплень не так вже й тривалі (в середньому 2-5 років).
Позитивна роль щеплень в минулому:Отже, чи потрібні профілактичні щеплення? Ми знаємо, які страшні смертельні хвороби існували раніше. Епідемії чуми, чорної віспи охоплювали міста, країни, цілі континенти. Населення часто вимирало повністю, видужували одиниці … Однак зараз ці захворювання майже не зустрічаються. Так, останні випадки захворювання чорною віспою були зареєстровані в 70-х роках, у зв’язку з чим і були скасовані обов’язкові щеплення проти віспи у нас і за кордоном. Саме профілактичні щеплення у всіх країнах позбавили людство від цих страшних інфекцій.

Вперше профілактичні щеплення були зроблені англійським лікарем Е. Дженнер наприкінці XVIII століття. У цей час ще не було нічого відомо ні про імунітет, тобто про захисні сили організму проти інфекцій, ні про те, як можна зменшити сприйнятливість людини до хвороби. Не знали нічого і про збудників інфекційних хвороб — віруси, мікроби. Отже, в той час не могли знати і про те, що введення в організм ослаблених або вбитих збудників інфекційних хвороб призводить до інтенсивного вироблення специфічних захисних антитіл, що і оберігає людину від захворювання. Не було теоретичних знань основ імунітету, але була спостережливість та інтуїція чудового лікаря. Дженнер зауважив, що жінки-коровніци ніколи не хворіють чорною віспою.

А вони ж, доглядаючи за коровами щоденно, зустрічаються з худобою, яка хворіє «коров’ячої» віспою. Тоді доктор прищепив людям вміст бульбашок «коров’ячої» віспи і довів, що у щеплених виробляється несприйнятливість до натуральної віспі. Матеріал, взятий із бульбашок «коров’ячої» віспи, назвали вакциною від латинського слова «vaccina» — у перекладі: «коров’яча». Багато років по тому, за пропозицією Лун Пастера, всі препарати, що попереджають захворювання, стали називати вакцинами. Так уперше 200 років тому був знайдений захист від епідемій чорної віспи.

Уже в наш час з успіхом були ліквідовані такі страшні інфекційні хвороби, як дифтерія та поліомієліт. Після початку вакцинації дітей проти поліомієліту зовсім зникли найстрашніші — паралітичні форми захворювання. Дифтерія майже повністю зникла в Москві на початку 60-х років. Поодинокі випадки зустрічалися і згодом, але вони були привізними — «вокзальна» дифтерія. Проте в даний час дифтерія з’явилася знову.

Основна причина появи цього захворювання в Москві та інших містах — це міграції великих груп населення в результаті тих катаклізмів, які зараз мають місце в країні. Є й інші причини: багато московських дітей не отримують щеплень з-за різних захворювань. У більшості дорослих людей також зник імунітет до цього захворювання. Всі ці причини створили грунт для нового спалаху дифтерії у наш час на початку серед дорослих, а потім і серед дітей.

Щеплення небезпечні, але все-таки потрібні: Отже, чи потрібно робити дітям щеплення? Так, потрібно. Особливо проти дифтерії та поліомієліту. Чи справляють щеплення негативний вплив на організм дитини? Безумовно, вони не безпечні і не раз зустрічаються ускладнення. Саме лікарі стаціонарів найчастіше спостерігають реакції або захворювання, що виникають після введення вакцин. Дільничні педіатри, як правило, відсилають таких дітей в лікарню для постановки діагнозу і лікування. Майже у  всіх випадках післяпрививочних ускладнень порушуються ті чи інші правила — інструкції із прищепної справи, наявні під рукою кожного лікаря. Наведено кілька прикладів:

У лікарні ім. Русакова  спостерігався випадок дуже важкого хворого з енцефалітом (запальний процес у мозку), причиною виникнення якого було профілактичне щеплення проти віспи. Це щеплення зробили малюкові, у якого були ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску після пологів. Варто було тільки почекати з щепленням до 1-1,5 років, як написано в інструкції, — «вакцинацію починати не раніше ніж через 12 місяців після зникнення патологічних симптомів і тільки після укладення невропатолога» — і не було б такої біди. Ця дитина після 6 місяців стала добре розвиватися, і лікар, в порушення інструкції, вирішив зробити щеплення, не дивлячись на симптоми, що мали місце в перші місяці життя малюка.

Інший приклад — важке ускладнення після щеплення проти дифтерії у дитини з ексудативним діатезом. Дитина з родини, де мати і бабуся страждали екземою. У малюка був неяскраво виражений ексудативний діатез. Як сказано в інструкції? «Прищеплювати через 6 місяців після зникнення шкірних змін». Перше щеплення він переніс добре, проте мати зазначила, що у малюка стали з’являтися вночі короткочасні напади утрудненого дихання. Після другої вакцинації розвинувся напад бронхоспазму, посилилися шкірні прояви алергії; дитину довелося госпіталізувати.

Наступний приклад: хлопчик лікувався в лікарні у зв’язку з хронічним шлунково-кишковим захворюванням. При обстеженні звернули увагу на ходу дитини: було враження, що він переніс параліч. Мати розповіла, що кульгавість у дитини з’явилася після щеплення проти поліомієліту. Мабуть, виник так званий «вакциноассоціорованний» поліомієліт, тобто захворювання, викликане щепленням, зробленим відразу після загострення хронічного захворювання травного тракту.

Жива вакцина проти поліомієліту (вакцина Сейбіна), якою щеплять у нас і за кордоном, не повинна вводитися дітям під час гострих шлунково-кишкових захворювань і в періоді загострень хронічних хвороб. Слід вилікувати дитину, а вакцинацію провести через 1-1,5 місяця після одужання. У хворому кишечнику живий вірус поліомієліту може почати розмножуватися і викликати захворювання.

Вакцинацію після гострих інфекцій респіраторного тракту можна починати тільки через місяць після одужання.

Можна було б навести ще багато інших прикладів, але всі вони свідчать про те, що післяпрививочні ускладнення пов’язані в основному навіть не з якістю самих вакцин, а з порушенням всім відомих інструкцій з проведення профілактичних щеплень.

Треба розбирати всі випадки післяпрививочних ускладнень, розбирати у присутності всіх лікарів району, а не приховувати їх. Так само, як у лікарнях завжди розбирають і аналізують усі важкі наслідки захворювань. Якщо б кожен випадок ускладнень докладно розбирали в поліклініках, на районних конференціях лікарів, то дільничному лікареві було б значно легше працювати.Лікар не повинен боятися звинувачень у невиконанні щеплень! Якщо б всі недоліки в організації виконання щепленьрозкривалися, то і завідувачі відділеннями вимагали б від дільничних лікарів не кількість щеплень, а їх якісне виконання.

На жаль, порушення правил та інструкцій при виконанні щеплень нерідко виявляється звичайною справою в лікувальних установах, адже їх недотримання часом загрожує дітям смертельною небезпекою.

Зараз багато лікарів вважають, що треба «сміливіше» робити щеплення проти дифтерії у зв’язку з несприятливою епідеміологічною обстановкою з цією інфекцією. Але тоді чому ж так суворо потрібно дотримуватися сьогодні прищепний графік? Мама хоче зробити маляті щеплення проти дифтерії, а їй кажуть, що спочатку належить зробити проти туберкульозу. Відомо, що інтервал між цими вакцинації повинен бути не менше двох місяців. Відомо також, що протидифтерійний імунітет виникає частіше після другої вакцинації (повинна проводитися через 45 днів після першої).

Отже, під час епідемії дифтерії щеплення проти нього відкладається в середньому на 2-3 місяці. А якщо врахувати той факт, що нещеплені діти — це діти, щеплення яким не робилися, як правило, через часті хвороби, і вони можуть в цей термін знову захворіти, то щеплення відкладається ще на довгий час. Чи правильно це? Не потрібно зараз порушити звичайний графік з тим, щоб більшу кількість дітей захистити від дифтерії? До того ж багато лікарів вважають, що щеплення проти туберкульозу — не основний, а тільки допоміжний захід боротьби з цим захворюванням. У той же час всі ми знаємо, що вакцинація проти дифтерії ефективна. У нас вже був досвід повного зникнення цієї страшної інфекційної хвороби у дітей протягом майже 30 років.

Батькам необхідно знати наступне: не можна робити щеплення і відразу ж віддавати дитину до дитячого закладу. Діти повинні адаптуватися до нових умов життя. Зазвичай в періоді адаптації після надходження в садок вони починають часто хворіти. І, як правило, неможливо довести вакцинацію до кінця з-за нескінченних простудних захворювань. А якщо й доводимо, то ризикуємо або отримати ускладнення на щеплення, або не отримати у дитини бажаного імунітету до інфекцій. Краще зробити щеплення за кілька місяців до надходження в садок. Тоді період адаптації дитини до нового середовища пройде легше. Цим же ми вбережемо дитину від прищеплювальних ускладнень.

Ослабленим дітям краще робити щеплення вакциною, в якій не міститься противококлюшний компонент (АДСМ), так як більшість лікарів вважає, що саме з цим компонентом найчастіше пов’язані несприятливі реакції на щеплення.

Після будь-якого щеплення у дитини протягом 2-3 діб може бути невелике підвищення температури, млявість, дратівливість. Дитина як би в легкій формі переносить інфекцію. Протягом цих днів варто залишити її вдома, дати можливість побільше полежати в ліжку, не перегодовувати, багато поїти. Будь-які процедури, а також походи в лазню, фізкультурні заняття, екскурсії краще відкласти в середньому на 6-7 днів.

Календар профілактичних щеплень (Наказ МОЗ України № 276 від 31.10.2000 р. "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні")

Перелік

інфекцій

Термін

початку вакцинацій

Термін ревакцинації

І

II

ІІІ

ІV

V

Примітки

Проти

Туберку-льозу

3-5-й день

життя

7 років

14 років

 

 

 

Вакцинацію та ревакци-націю Проводять одноразово. Ревакцинації в 7 та 14 років життя підлягають діти з негатив-ною реакцією Манту

Проти

поліомієліту

3 міс,

3-разово

18 міс

3 роки

6 років

14 років

 

Вакцинації проводять 3-разово з інтервалом 1 міс

Проти

кашлюку,

дифтерії

та правцю

(АКДП)

3 міс,

3-разово

18 міс –

АКДП

 

 

 

 

Вакцинацію проводять

АКДП-вакциною 3-разово

з інтервалом 30 діб

у дозі 0,5 мл. АКДП-вакцина

застосовується до 3 років

11 міс 29 днів

Проти

дифтерії

та правцю

 

 

6 років –

АДП

11

років –

АДП-м

14

років –

АДП-м

18

років –

АДП-м

Другу вакцинацію проводять АДП-

анатоксином у дозі 0,5 мл.

Третю і наступні ревакци-нації проводять АДСМ- анатоксином

 

Проти кору

12-15

міс

6 років

 

 

 

 

Вакцинацію та ревакцинацію проводять одноразово

 

Проти

паротиту

12-15

міс

15 років,

юнаки

 

 

 

 

 

 

Проти

краснухи

12-15

міс

15 років,

дівчата

 

 

 

 

 

 

Проти гепа-

титу, В

0 (12 год

життя),

3 міс, 5 міс

 

 

 

 

 

Протигепатитна вакцина призначається новона-родженим у дозі 0,5 мл

 

Перелік протипоказань до проведення профілактичних щеплень

Вакцина

Протипоказання

Усі вакцини та анатоксини

Тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичного шоку.

Алергія на будь-який компонент вакцини.

Вакцина

Протипоказання

 

Прогресуючі захворювання нервової системи, гідроцефалія та гідроцефальний

синдром у стадії декомпенсації; епілепсія, епілептичний синдром із судомами

не частіше ніж 2 рази на місяць. Анемія з рівнем гемоглобіну 80 г/л

(профілактичні щеплення проводять після підвищення рівня гемоглобіну)

Усі живі вакцини

Вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія

(введення вакцин протипоказане при селективному імунодефіциті ІgА та ІgМ),

гемобластози, злоякісні новоутворення, СНІД; вагітність

БЦЖ

Маса дитини менша ніж 2000 г, при недоношеності II ступеня (маса –

1500-1999). Щеплення не проводиться до 1 міс життя. Ускладнення при

Попередньому введенні вакцини (лімфаденіт, келоїдний рубець, остеомієліт,

Генералізована БЦЖ-інфекція, тубінфікування)

ОПВ

Дітям, яким протипоказане введення живих вакцин, а також членам їх

Родини рекомендовано проведення вакцинації інактивованою поліомієлітною

вакциною (ШВ)

 

 

 

 

Яндекс.Метрика